кабат —
Каба́т: — куртка, солдатський мундир [42]
Словник з творів Івана Франка
кабат —
-у, ч., заст. Куртка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кабат —
ка́бат жилет, безрукавка (ср, ст)|| = ґорсет
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кабат —
КА́БАТ, а, ч., діал. 1. Солдатська куртка. Відси летіли на бабу їздці. В зелених кабатах із люльками в зубах, на червоних конях (Стеф., Вибр., 1945, 48). 2. Пальто. Нотар був одягнений у чорне з добротного сукна пальто, яке у них називали кабат (Турч., Зорі.., 1950, 73).
Словник української мови в 11 томах
кабат —
Кабат, -бата м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Счас. 66. 2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76. 3) кабата пійти́.
Словник української мови Грінченка