Орфографічний словник української мови

кала

ка́ла

іменник жіночого роду

квітка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кала — -и, ж. Рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кала — КА́ЛА, и, ж. Декоративна рослина родини ароїдних з великими білими квітками, що поширилася з Південної Африки. Троянди уже осипалися, кали жовкли і згортались, лише чорнобривці вдавали, ніби їх щойно зірвано (В. Дрозд); – Пробачте невігласа.  Словник української мови у 20 томах
  3. кала — кала (калат) (араб.) 1. Фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період. 2. Мурована бойова башта на Кавказі. 3. Тип житла у гірських районах Афганістану у вигляді багатосімейної укріпленої садиби.  Архітектура і монументальне мистецтво