калічитися —
-чуся, -чишся, недок. 1》 Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. || Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. 2》 Пас. до калічити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
калічитися —
СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М.
Словник синонімів української мови
калічитися —
КАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птах у клітці, і ще дужче калічився (Черемш., Тв.
Словник української мови в 11 томах
калічитися —
Калічитися, -чуся, -чишся гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка