Орфографічний словник української мови

капризуля

капризу́ля

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. капризуля — див. вередливий  Словник синонімів Вусика
  2. капризуля — -і, ч. і ж., розм. Те саме, що капризун і капризуха; вередун, вередунка, комиза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капризуля — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. капризуля — КАПРИЗУ́ЛЯ, і, ч. і ж., розм. Те саме, що капризу́н і капризу́ха; вередун, вередунка, комиза. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами та бичуватися з гемонською капризулею (Вол., Місячне срібло, 1961, 251).  Словник української мови в 11 томах