кардан — Орфографічний словник української мови

кардан — -а, ч., спец. Подібне до шарніра рухоме з'єднання хрестовинами двох або більше валів, осі обертання яких розташовані під певним кутом одна до одної. Великий тлумачний словник сучасної мови
кардан — карда́н 1. Пристрій для збереження незмінним положення підвішеного тіла (див. гіроскоп) при будь-яких поворотах його опор. 2. Механізм (шарнір), що забезпечує обертання двох валів під змінним кутом. Від прізвища італійського вченого Дж. Кардано. Словник іншомовних слів Мельничука
кардан — КАРДА́Н, а, ч., спец. Подібне до шарніра рухоме з’єднання на осі двох частин механізму. Карданна передача автомобіля ГАЗ-63 складається з проміжного вала з карданами (Підручник шофера.., 1960, 218); Коли машину знесло в яр, могло і кардан пошкодити і гальма порушити (Баш, На.. дорозі, 1967, 53). Словник української мови в 11 томах