Орфографічний словник української мови

квакерка

ква́керка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. квакерка — -и. Жін. до квакер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квакерка — КВА́КЕРКА, и, ж. Жін. до ква́кер. Відомою квакеркою, яка відмовилася від богослужбових обрядів, була мучениця Мері Даєр, страчена 1 червня 1660 року (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. квакерка — КВА́КЕРКА, и, ж. Жін. до ква́кер.  Словник української мови в 11 томах