Орфографічний словник української мови

квакша

ква́кша

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. квакша — -і, ж. Рід безхвостих земноводних, більшу частину життя який проводить на деревах, живиться комахами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квакша — КВА́КША, і, ж. Безхвоста земноводна тварина із мінливим забарвленням і дископодібними залозистими пластинками на кінчиках пальців, за допомогою яких вона прикріплюється до гілок або листя; рахкавка, деревна жаба.  Словник української мови у 20 томах