киселик

кисе́лик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. киселик — -у, ч. Пестл. до кисіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. киселик — КИСЕ́ЛИК, у, ч. Пестл. до кисі́ль. Постій, діду, не вмирай, киселику дожидай (приказка); Зате в обід ми почастуємо вас варениками й тутешнім киселиком (М. Сиротюк); – Тоді привезеш у комору готового киселику, – додає інша молодиця (Є. Доломан).  Словник української мови у 20 томах
3. киселик — Кисе́лик, -ка; кисе́лики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. киселик — КИСЕ́ЛИК, у, ч. Пестл. до кисі́ль.  Словник української мови в 11 томах
5. киселик — Киселик, -ку м. ум. отъ кисіль.  Словник української мови Грінченка