Орфографічний словник української мови

клінно

клі́нно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клінно — пр. г., навколішках; (із сл. просити тощо) уклінно, покірно, ласкаво.  Словник синонімів Караванського
  2. клінно — присл., діал. Стоячи на колінах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клінно — КЛІ́ННО, присл., діал. Стоячи на колінах. Молись хоч і клінно, А де мусить упасти шматок, Там впаде неодмінно (І. Франко); Вона молилась клінно перед образами (із журн.); // Шанобливо, уклінно. Клінно прошу тебе, мамо. Все мені, рідна, прости (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
  4. клінно — Клі́нно, присл. = уклі́нно  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клінно — КЛІ́ННО, присл., діал. 1. Стоячи на колінах. 2. перен. Покірно, ласкаво. — Ви самі підете до отамана.. і клінно будете просити, аби вас прийняв на роботу (Фр., VIII, 1952, 23).  Словник української мови в 11 томах
  6. клінно — Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226.  Словник української мови Грінченка