Значення в інших словниках
-
кнопка —
(у приладах) ґудзик; (на одязі) застібка, запинка.
Словник синонімів Караванського
-
кнопка —
[кнопка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок
Орфоепічний словник української мови
-
кнопка —
-и, ж. 1》 Рухомий ґудзик, натискуванням якого вмикається або вимикається електричний струм, унаслідок чого механізми починають або перестають діяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кнопка —
Ґудзик, ґудзичок
Словник чужослів Павло Штепа
-
кнопка —
КНО́ПКА, и, ж. 1. Елемент техніки, певна обмежена поверхня чого-небудь, натиснення на яку зумовлює керування пов'язаним із нею пристроєм. Сухов слухняно підійшов до кабіни ліфта, натиснув кнопку виклику, і за мить двері прочинилися (О.
Словник української мови у 20 томах
-
кнопка —
И, ж., нарк. Наркотичні речовини у таблетках. А це що за кнопка?
Словник сучасного українського сленгу
-
кнопка —
натиска́ти / нати́снути кно́пку. Віддавати необхідні розпорядження. Вона (держава) контролює все суспільство: досить натиснути кнопку — і могутні державні важелі зразу ж починають діяти, захоплюючи і підкоряючи своїй механічній волі будь-які частини соціального тіла (Вісник НАН).
Фразеологічний словник української мови
-
кнопка —
КНО́ПКА (рухома частина приладу, інструмента тощо, натискаючи яку, приводять у дію механізм), ГУ́ДЗИК. — Я чергую до ранку, — сказала сестра. — Буду потрібна — дзвоніть. Ось кнопка (П. Дорошко); Ось він зараз натисне білий ґудзик дзвоника, і йому двері відкриє Ольга (Н. Рибак).
Словник синонімів української мови
-
кнопка —
КНО́ПКА, и, ж. 1. Рухомий гудзик, натискуванням якого вмикається або вимикається електричний струм, унаслідок чого підключені до нього механізми починають або перестають діяти. Діденко розгублено знизав плечима.
Словник української мови в 11 томах