ковблик —
Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик: — піскар [XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр.
Словник з творів Івана Франка
ковблик —
див. коблик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ковблик —
КО́ВБЛИК див. ко́блик.
Словник української мови у 20 томах
ковблик —
I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду..
Словник синонімів української мови
ковблик —
КО́ВБЛИК див. ко́блик.
Словник української мови в 11 томах