Орфографічний словник української мови

кодекс

ко́декс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кодекс — Звід <�реєстр, збірка> законів; (моралі) норми, звичаї, комплекс правил.  Словник синонімів Караванського
  2. кодекс — [кодеикс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. кодекс — -у, ч. 1》 юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Процесуальний кодекс. Карний кодекс — збірник законів кримінального права, що діють на певній території. 2》 чого й з означ., перен. Сукупність правил поведінки, звичок, переконань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кодекс — Збірник (законів)  Словник чужослів Павло Штепа
  5. кодекс — КО́ДЕКС, у, ч. 1. юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. кодекс — • кодекс (лат. codex — стовбур, колода; пізніше — скріплені навощені дощечки для письма, книжка) - найпоширеніша форма книжки, що є блоком сфальцьованих аркушів паперу, пергаменту або ін. матеріалу для письма, скріплених у корінці. Згадки про...  Українська літературна енциклопедія
  7. кодекс — (англ. соde) 1. єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин. 2. сукупність етичних норм, звичок, переконань, правил поведінки, що склалися в певному суспільстві. 3. збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності.  Економічний словник
  8. кодекс — ко́декс (від лат. codex – навоскована дощечка для письма, книга) 1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.).  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. кодекс — I систематизована, заснована на єдиних принципах збірка юридичних приписів, які стосуються однієї галузі права; в Україні діють цивільний, кримінальний, кримінально-процесуальний, адміністративний, законів про працю, законів про сім'ю, митний...  Універсальний словник-енциклопедія
  10. кодекс — Ко́декс, -ксу, в -ксі; -декси, -ксів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кодекс — КО́ДЕКС, у, ч. 1. юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  12. кодекс — рос. кодекс єдиний систематизований законодавчий акт, об'єднує правові норми, які відносяться до єдиної галузі права. Напр., К. законів про працю, Податковий К. тощо.  Eкономічна енциклопедія