колосити —
КОЛОСИ́ТИ, ло́сить, недок., що, поет. 1. Укривати колоссям. Вже гілляста пшениця ціле поле колосить (С. Крижанівський); * Образно. А Літо палає своїм дозріванням, Шумить і співає, і щастя колосить (П. Усенко). 2. Те саме, що колоси́тися. Пшенице, колосочки колоси (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
колосити —
КОЛОСИ́ТИ: Колоси́ти ко́лос (колосо́чки) — те саме, що колоси́тися. Пшенице, колосочки колоси (Тич., II, 1957, 45).
Словник української мови в 11 томах