Орфографічний словник української мови

комкор

комко́р

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. комкор — -а, ч., іст. У Червоній армії – командир корпусу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комкор — КОМКО́Р, а, ч. Скорочення: командир корпусу. Вперед виступають комкори (П. Усенко); – Товаришу полковник! – просунулося в двері кругле, як таракуцька, з кирпатим носом обличчя телефоніста, – вас викликає комкор Бєлов (Є. Доломан).  Словник української мови у 20 томах
  3. комкор — КОМКО́Р, а, ч. Скорочення: командир корпусу. Вперед виступають комкори (Ус., Лави.., 1948, 65).  Словник української мови в 11 томах