Орфографічний словник української мови

кондиціювання

кондиціюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кондиціювання — -я, с. 1》 Дія за знач. кондиціювати. Кондиціювання насіння. Кондиціювання повітря — доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов. 2》 псих. Вироблення у хворого неврозом стійких умовних рефлексів, що сприяють відновленню в нього правильної поведінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кондиціювання — КОНДИЦІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кондиціюва́ти. Енергію сонячних батарей можна було б використовувати для створення в кабіні нормальної температури та кондиціювання повітря (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. кондиціювання — кондиціюва́ння (від лат. condicio – умова, вимога) 1. Приведення чогось (напр., товару) у відповідність з певними умовами, нормами. 2. К. повітря – доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов щодо температури, вологості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кондиціювання — КОНДИЦІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кондиціюва́ти. Кондиціювання — це механічна вентиляція, яка забезпечує необхідний обмін повітря з автоматичним регулюванням температури та вологості повітря в приміщенні (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474); Кондиціювання насіння.  Словник української мови в 11 томах