конисько —
-а, ч., розм. 1》 Збільш. до кінь 1). 2》 Заморений, слабосилий кінь (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
конисько —
КОНИ́СЬКО, а, ч., розм. Великий за розмірами кінь. Тільки вибіг чоловік за крайню хату – жене йому назустріч чорний конисько: грива довга розвівається, копита цокотять, форкає голосно (з легенди); Що то за кінь стоїть коло повітки? ..
Словник української мови у 20 томах
конисько —
КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.
Словник синонімів української мови
конисько —
КОНИ́СЬКО, а, ч., розм. 1. Збільш. до кінь 1. 2. Заморений, слабосилий кінь (у 1 знач.). — От-от, здавалося мені,.. приїхав віз, приволікся конисько (Коб., II, 1956, 297).
Словник української мови в 11 томах