Орфографічний словник української мови

консигнант

консигна́нт

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. консигнант — КОНСИГНАНТ – КОНСИГНАТОР Консигнант, -а. Власник товару, який продає за кордон через комісіонера – консигнатора.  Літературне слововживання
  2. консигнант — -а, ч. 1》 Постачальник товару на склад посередника, який здійснює його зберігання протягом певного часу. 2》 Власник товару, який продає його за кордон через комісіонера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консигнант — КОНСИГНА́НТ, а, ч., екон. Власник експортного товару, признач. для продажу за кордон через консигнатора...  Словник української мови у 20 томах
  4. консигнант — консигна́нт [від лат. consignans (consignantis) – той, що засвідчує] в капіталістичних країнах власник товару, який продає його за кордон через комісіонера (консигнатора).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. консигнант — рос. консигнант вантажовідправник, власник товару, який продають за кордон за посередництва комісіонера (консигнатора, тобто вантажоотримувача).  Eкономічна енциклопедія