Орфографічний словник української мови

контроктава

контрокта́ва

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. контроктава — -и, ж., муз. Частина музичного звукоряду низького регістру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контроктава — Частина музичного звукоряду. Звуки К. позначаються: 1) в басовому ключі від ноти сі під п’ятою додатковою лінійкою знизу до ноти сі нижче другої додаткової лінійки знизу; 2) латинськими великими літерами з цифрою (1) знизу; 3) складовими назвами великими літерами з цифрою (1) знизу.  Словник-довідник музичних термінів