Орфографічний словник української мови

концертина

концерти́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. концертина — -и, ж., муз. Музичний інструмент, що має вигляд шестигранної гармонії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. концертина — (англ. concertina) — невеликий пневматичний кнопковий музичний інструмент, гармоніка з хроматичним звукорядом з обох боків шестигранного корпусу, з’єднаних міхом. Винайдена в 1844 році Ч.Уїтстоном.  Словник-довідник музичних термінів
  3. концертина — КОНЦЕРТИ́НА, и, ж. Те саме, що концерти́но 1. Концертина має хроматичний звукоряд, без готових акордів (з наук.-попул. літ.); Винайшов концертину Чарльз Вітстон у Лондоні 1829 року (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. концертина — концерти́на (італ. concertina) язичковий пневматичний музичний інструмент, шестигранна гармонь з хроматичним звукорядом без готових акордів.  Словник іншомовних слів Мельничука