Орфографічний словник української мови

копильник

копи́льник

іменник чоловічого роду, істота

той, хто складає в копи сіно або скошений хліб

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. копильник — -а, ч., рідко. Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. копильник — КОПИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копильнику (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. копильник — КОПИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копильнику (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах