Орфографічний словник української мови

копнувач

копнува́ч

іменник чоловічого роду

машина для збирання сіна, соломи в копиці

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. копнувач — КОПНУВА́Ч, а́, ч. Те саме, що копи́чник. Якщо на полі залишається солома озимої пшениці, комбайн працює з подрібнювачем, без копнувача; подрібнена солома повітряним потоком розсівається по стерні (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. копнувач — КОПНУВА́Ч, а́, ч. Те саме, що копи́чник. Усі комбайни повинні бути устатковані копнувачами, щоб солому й полову збирати у великі купи (Зерн. боб. культ., 1956, 110).  Словник української мови в 11 томах