Орфографічний словник української мови

коринка

кори́нка

іменник жіночого роду

ізюм

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коринка — -и, ж. Чорний дрібний ізюм без кісточок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коринка — КОРИ́НКА, и, ж. Сорт чорного винограду без кісточок. З Грецією пов'язаний початок культивування коринки – сорту винограду без кісточок, який вирощували біля міста Коринф (з наук.-попул. літ.); // Дрібні родзинки з цього винограду. Подали десерт – ..  Словник української мови у 20 томах
  3. коринка — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т.  Словник синонімів української мови
  4. коринка — КОРИ́НКА, и, ж. Чорний дрібний ізюм без кісточок. Коли гості впоралися з ними [стравами], подали десерт —.. всякі солодкі тістечка, мазурки, пляцки та коржики з коринкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).  Словник української мови в 11 томах