Орфографічний словник української мови

коричник

кори́чник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коричник — -у, ч. Рід рослин родини лаврових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коричник — Дерево або високий кущ, поширений головним чином у Пд.-Сх. Азії та Австралії; дає цінну деревину, корицеву і пальмову олії; з к. цейлонського і к. китайського одержують корицю, камфорну олію — з к. камфорного, або камфорного дерева.  Універсальний словник-енциклопедія