Орфографічний словник української мови

корнемюз

корнемю́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. корнемюз — -а, ч. До кінця 16 ст. – рід волинки, пізніше – духовий язичковий музичний інструмент з подвійною тростиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корнемюз — = корнамуза (фр. corne — ріг і старофр. muse — дудка) — 1. Духовий інструмент, подібний до волинки. 2. Дерев’яний духовий інструмент, подібний до шалмея. Існували такі різновиди К. — малий, альтовий, теноровий і басовий.  Словник-довідник музичних термінів
  3. корнемюз — корнемю́з (франц. cornemuse, від corne – ріг і старофранц. muse – дудка) французький духовий музичний інструмент типу волинки.  Словник іншомовних слів Мельничука