Орфографічний словник української мови

коровайка

корова́йка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коровайка — -и, ж. Дикий птах родини ібісових, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коровайка — КОРОВА́ЙКА, и, ж. Дикий птах родини ібісових із брунатно-червоним (з металевим блиском) оперенням, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях. Коровайку занесено до Червоної книги України (з наук.-попул. літ.); Коровайка й косар гніздяться в нас на півдні країни (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. коровайка — КОРОВА́ЙКА, и, ж. (Plegadis falcinellus). Дикий птах родини ібісових, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях.  Словник української мови в 11 томах