Орфографічний словник української мови

костолуза

костолу́за

іменник жіночого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. костолуза — -и, ж. Невеликий співочий птах із міцним та масивним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев; костогриз, дубоніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. костолуза — КОСТОЛУ́ЗА, и, ж. Невеликий співочий птах родини в'юркових із міцним та масивним дзьобом; костогриз, дубоніс. Дзьоб костолузи пристосований для розгризання кісточок плодових дерев (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. костолуза — КОСТОЛУ́ЗА (невеликий співочий птах з міцним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев), КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), ДУБОНІ́С. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об'їдають, нехай каня всі гусята поб'є — він ані не бачить, ані не чує нічого (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  4. костолуза — КОСТОЛУ́ЗА, и, ж. Невеликий співочий птах із міцним та масивним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев; костогриз, дубоніс.  Словник української мови в 11 томах