Орфографічний словник української мови

кривджений

кри́вджений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кривджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до кривдити. || кривджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривджений — КРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кри́вдити. [Жандарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (І. Франко); Навіть гнані, упосліджені і кривджені Пірат...  Словник української мови у 20 томах
  3. кривджений — КРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до кри́вдити. [Ж андарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (Фр.  Словник української мови в 11 томах