Значення в інших словниках
-
крикливий —
Галасливий, горлатий, горластий, ротатий; (з виском) верескливий; (хто) сварливий, ЛАЙЛИВИЙ; (що б'є в очі) строкатий, екстравагантний, шпаркий.
Словник синонімів Караванського
-
крикливий —
I айкало, алілуйко, аяйкало, бурлій, верескливий, верескун, верещака, верлань, верлатий, визига, вищака, гавкуватий, гавкучий, гавкущий, галайко, галайкуватий, галасай, галасайко, галасливець, галасливий, галасуватий, гарикало, гарикливий, гарікливий...
Словник синонімів Вусика
-
крикливий —
-а, -е. 1》 Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). 2》 Який доходить до крику (про голос, розмову тощо); пронизливий, верескливий. 3》 Схильний до сварок; сварливий, лайливий. 4》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
крикливий —
КРИКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). Я бачу себе маленьким .. хлопчиною посеред цілої юрми... крикливих, веселих .. хлоп'ят (І. Франко); Катрусі скоро надокучила криклива дитина (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
крикливий —
КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія..
Словник синонімів української мови
-
крикливий —
КРИКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). Я бачу себе маленьким.. хлопчиною посеред цілої юрми…крикливих, веселих.. хлоп’ят (Фр., І, 1955, 258); Катрусі скоро надокучила криклива дитина (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
крикливий —
Крикливий, -а, -е Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка