Орфографічний словник української мови

крутійка

круті́йка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. крутійка — -и. Жін. до крутій 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крутійка — КРУТІ́ЙКА, и, ж. Жін. до круті́й 1, 2. – Хіба .. в цієї порожньої крутійки є серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (З. Тулуб); Дівчина ця – вередлива крутійка, яка сама не тямить, чого їй треба (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
  3. крутійка — Круті́йка, -ки, -ці; -ті́йки, -ті́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крутійка — КРУТІ́ЙКА, и, ж. Жін. до круті́й 1, 2. — Хіба.. в цієї порожньої крутійки в серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 14).  Словник української мови в 11 томах