кузов

ку́зов

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. кузов — -а, ч. Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кузов — 1. (воза) короб, васаг, драбини, драбинник 2. (торбина) козуб, кузуб, козубень, козубець, козубенька  Словник чужослів Павло Штепа
3. кузов — КУ́ЗОВ, а, ч. Частина автомашини, автобуса і т. ін., признач. для перевезення вантажу або людей. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. кузов — КУ́ЗОВ, а, ч. Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Сміл.  Словник української мови в 11 томах