Орфографічний словник української мови

куманчик

кума́нчик

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. куманчик — -а, ч., рідко. Те саме, що куманець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куманчик — КУМА́НЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що кумане́ць. Значне місце серед опішнянських гончарних виробів посідають куманчики (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. куманчик — КУМА́НЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що кумане́ць.  Словник української мови в 11 томах