Орфографічний словник української мови

курінчик

курі́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. курінчик — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
  2. курінчик — -а, ч. Те саме, що курінець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курінчик — КУРІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до курі́нь 1, 2, 4. – Ось і курінчик, в якому ви починали жить (В. Дрозд); От дивлюсь: виліз турок із благенького курінчика, подивився просто на моїх кобилок, за якими я стояв (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах