Орфографічний словник української мови

лакувальник

лакува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лакувальник — -а, ч. 1》 Фахівець із лакування. 2》 перен. Той, хто приховує, маскує вади, прикрашаючи дійсність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лакувальник — ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із лакування. Потрібен лакувальник електроізоляційних виробів та матеріалів (з газ.). 2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність.  Словник української мови у 20 томах
  3. лакувальник — ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із лакування. 2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність. Деякі лакувальники мотивують свої позиції тим, що, мовляв, їм хочеться показати життя в його ідеалі (Довж., III, 1960, 334).  Словник української мови в 11 томах