лжець

лжець

іменник чоловічого роду, істота

той, хто говорить неправду, схильний до неправди

арх., поет.

Значення в інших словниках

1. лжець — Бреха, брехака, брехало, брехуляка, брехач, брешко, брехун, (вона) брехука, брехля, брехунка, брехачка, (воно) брехунець, брехунча  Словник чужослів Павло Штепа
2. лжець — ЛЖЕЦЬ, я́, ч., заст., поет. Той, хто говорить неправду, схильний до неправди. [Лісницький:] Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік – Іван Виговський, лжець та інтриган (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
3. лжець — БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМА́ННИК, ОБМА́НЩИК (пом'якшено); ПУСТОБРЕ́Х розм., СКОРОБРЕ́ХА розм. (вправний брехун); ПІДБРЕ́ХАЧ розм.  Словник синонімів української мови
4. лжець — ЛЖЕЦЬ, я́, ч., заст., поет. Той, хто говорить неправду, схильний до неправди. [Лісницький:] Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський, лжець та інтриган (Дмит., Навіки разом, 1950, 33).  Словник української мови в 11 томах