лизати —
лижу, лижеш, недок., перех. і неперех. 1》 Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. || Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. || перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лизати —
ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (прислів'я); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
лизати —
І не лижи і не стрижи. Не придобрюйся, бо мене не. ошукаєш. Лижуться, як собаки, що вчора покусалися. Вчора були ворогами, а нині дуже приязні собі. Перше обплювалися, а потім полизалися. Перше себе обчернили, а потім перепросилися.
Приповідки або українсько-народня філософія
лизати —
Жу, -жеш, недок., вульг. 1. Підлабузнюватись. ◇ Лизати жопу — підлабузнюватись. Ти розумієш, що той йому жопу лиже, тому і має свою посаду. 2. Робити жінці кунілінгус. Коли він лиже, можна зразу кінчити.
Словник сучасного українського сленгу
лизати —
лиза́ти гу́би (гу́бки). 1. Бажати чого-небудь приємного, перев. без можливості його дістати, мати. “Що за удаль, що за сила!” — парубки казали, і дівчата тишкувались (шепталися) і губки лизали (Сл. Б. Грінченка). 2. кому, рідше до кого.
Фразеологічний словник української мови
лизати —
ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., перех. і неперех. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (Укр.. присл.., 1955, 288); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
лизати —
Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі).
Словник української мови Грінченка