локаторник

лока́торник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. локаторник — -а, ч. Той, хто обслуговує локатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. локаторник — ЛОКА́ТОРНИК, а, ч. Той, хто обслуговує локатор. Розкидані між стрункими соснами і ялинами велетенські “гриби” з телескопами дуже вже схожі на позиції локаторників на Ай-Петрі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. локаторник — ЛОКА́ТОРНИК, а, ч. Той, хто обслуговує локатор. Пліч-о-пліч з льотчиками і штурманами трудяться інженери, техніки, водії спеціальних машин, локаторники (Рад. Укр., 15.IX 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах