Орфографічний словник української мови

люрекс

лю́рекс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. люрекс — -у, ч. Нитка у вигляді вузької смужки блискучої (покритою фольгою або металізованої) плівки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люрекс — ЛЮ́РЕКС, у, ч. Нитка з блискучої (покритої фольгою або металізованої плівки). Атрибутика прапора виконується вишивкою шовком і люрексом (із журн.); Тканина з люрексом.  Словник української мови у 20 томах