Значення в інших словниках
-
лютеранство —
-а, с. Один із напрямів християнського протестантського віросповідання, який виник у першій половині 16 ст. в Німеччині під час Реформації на основі вчення теолога й філософа Мартіна Лютера, як протест бюргерства проти засилля католиків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лютеранство —
ЛЮТЕРА́НСТВО, а, с. Один із напрямів християнського протестантського віросповідання, який виник у першій половині XVI ст. в Німеччині під час Реформації на основі вчення Мартіна Лютера, як протест бюргерства проти засилля католиків.
Словник української мови у 20 томах
-
лютеранство —
лютера́нство один з основних напрямів протестантизму, що виник у 16 ст. в Німеччині на основі вчення М. Лютера (звідси й назва). Головним у віровченні Л. є положення про виправдання вірою й про спасіння через особисту віру (без посередництва церкви).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
лютеранство —
Одна з 2-х гол., крім кальвінізму, гілок протестантизму; теологічна доктрина, створена М. Лютером і Ф. Меланхтоном, спільна для всіх євангелістсько-авґсбурзьких Церков; до гол.
Універсальний словник-енциклопедія
-
лютеранство —
Лютера́нство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лютеранство —
ЛЮТЕРА́НСТВО, а, с. Один з напрямів християнського протестантського віросповідання, який виник у першій половині XVI ст. в Німеччині під час Реформації на основі вчення Мартіна Лютера, як протест бюргерства проти засилля католиків.
Словник української мови в 11 томах