Орфографічний словник української мови

люфт

люфт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. люфт — -а, ч., спец. Зазор між частинами машини, пристрою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люфт — (вітра) протяг, продув  Словник чужослів Павло Штепа
  3. люфт — ЛЮФТ, а, ч., спец. Зазор між частинами машини, пристрою. Під час експлуатації комбайна ролик і черв'як спрацьовуються; тоді люфт у рульового колеса утворюється і при їзді по прямій (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. люфт — люфт 1. отвір для провітрювання; вентиляція (ст) ◊ гра́ти на люфт не припинити гри, програвши всі гроші (ст) ◊ до люфту ні до чого не придатний (ст): Уяви, я так тішилася, що нарешті купила файний чайник, а виявилося, що він до люфту, не свистить...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. люфт — ЛЮФТ, а, ч., спец. Зазор між частинами машини, пристрою. Під час експлуатації комбайна ролик і черв’як дещо спрацьовуються; тоді люфт у рульового колеса утворюється і при їзді по прямій (Зерн. комбайни, 1957, 265).  Словник української мови в 11 томах