Орфографічний словник української мови

люцернище

люцерни́ще

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. люцернище — -а, с. 1》 Поле, з якого зібрано люцерну. 2》 Те саме, що люцерник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люцернище — ЛЮЦЕРНИ́ЩЕ, а, с. 1. Поле, з якого зібрано люцерну. Дискову борону можна також застосовувати на конюшинищах і люцернищах (з наук. літ.). 2. Те саме, що люце́рник. Вийшли на люцернище.., розійшлися в різні кінці поля. Ой, яка ж тут молода трава... (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. люцернище — ЛЮЦЕРНИ́ЩЕ, а, с. 1. Поле, з якого зібрано люцерну. Її [дискову борону] можна також застосовувати.. на конюшинищах і люцернищах (Колг. енц., І, 1956, 81). 2. Те саме, що люце́рник.  Словник української мови в 11 томах