Орфографічний словник української мови

ляскотня

ляскотня́

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ляскотня — -і, ж., розм. Те саме, що ляскання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ляскотня — ЛЯСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ля́скання. Здіймaється крик, свaркa, ляскотня дверимa – потім стaне знов тихо-тихо, як перед грозою (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. ляскотня — ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків).  Словник синонімів української мови
  4. ляскотня — Ляскотня́, -тні́, -тне́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ляскотня — ЛЯСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ля́скання. Почувся в клуні вибух реготу, ляскотня в долоні (Вас., II, 1959, 175).  Словник української мови в 11 томах
  6. ляскотня — Ляскотня́, -ні́ ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.  Словник української мови Грінченка