Орфографічний словник української мови

лі

лі

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лі — невідм., с. Китайська міра довжини, яка дорівнює 576 м.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лі — ЛІ, невідм., с. Китайська міра довжини, яка дорівнює 576 м. У Китаї тривалий час використовували національну міру довжини, що має назву “лі” (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. Лі — I (Lie) Трюґве Гальвдан, 1896-1968, норвезький політик; член Норвезької робітничої партії, 1935-46 та 1963-65 член уряду, зокрема 1941-45 міністр закордонних справ у кабінеті в еміграції; 1946-53 перший генеральний секретар ООН...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. лі — ЛІ (кит. — принцип, закон, істина, атрибут) — 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу.  Філософський енциклопедичний словник
  5. лі — ЛІ, невідм., с. Китайська міра довжини, яка дорівнює 576 м.  Словник української мови в 11 томах