Орфографічний словник української мови

лізолецитин

лізолецити́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лізолецитин — -у, ч., біол. Органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лізолецитин — ЛІЗОЛЕЦИТИ́Н, у, ч., біол. Органічна речовина, що утворюється внаслідок відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти. Вбудовування в мембрану молекул із великою позитивною кривизною (наприклад, молекул лізолецитину) має сприяти збільшенню електропровідності мембрани (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. лізолецитин — лізолецити́н (від лізо... і лецитин) органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти. Спричинює руйнування еритроцитів і гемоліз. Утворюється в організмі тварин при діянні отрути кобр, гримучих змій, скорпіонів, бджіл та деяких мікроорганізмів.  Словник іншомовних слів Мельничука