Значення в інших словниках
-
літера —
ЛІТЕРА – БУКВА Вживаються паралельно, але сполучаються з іншими словами по-різному. Тільки буква вживається в сполуках: від букви до букви, буква закону, дотримуватися букви інструкції, дух і буква заключного акту переговорів.
Літературне слововживання
-
літера —
Буква; (давнього письма) гієрогліф; (крива) кривулька, закарлючка.
Словник синонімів Караванського
-
літера —
-и, ж. 1》 Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. || іст. Металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
літера —
Буква, буквочка
Словник чужослів Павло Штепа
-
літера —
ЛІ́ТЕРА, и, ж. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. – І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Літеру до літери приложи – слово виходе [виходить]...
Словник української мови у 20 томах
-
літера —
Графічний знак, відповідник звука; сукупність л., що позначають звуки певної мови, становить алфавіт (азбуку, абетку).
Універсальний словник-енциклопедія
-
літера —
впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
-
літера —
БУ́КВА, ЛІ́ТЕРА, АЗИ́ мн., заст. П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону і прізвище таке болючо рідне... (М. Рильський); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л.
Словник синонімів української мови
-
літера —
Лі́тера, -ри; лі́тери, лі́тер
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
літера —
ЛІ́ТЕРА, и, ж. 1. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. — І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? ..
Словник української мови в 11 томах
-
літера —
Літера, -ри ж. Буква. Левиц. І. 243.
Словник української мови Грінченка