лічозір —
Лічозір, -зо́ра м. Звѣздочетъ. О. 1861. І. Слов. Въ переносномъ смыслѣ: бездомный бродяга (по ночамъ звѣзды считающій)? Се не лічозір, не пройдисвіт який небудь, се хазяїн добрий, що з срібного кубка своїх гостей почастує. МВ. ІІ. 122.
Словник української мови Грінченка