Орфографічний словник української мови

магель

ма́гель

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. магель — Коток для білизни [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. магель — магіль, -гля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магель — КАЧА́ЛКА (кругла палиця для розкачування тіста, вигладжування, вирівнювання білизни тощо), ВАЛО́К, МА́ГЕЛЬ (МА́ГІЛЬ) діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Яновський); Тісто розкачують валком (Словник...  Словник синонімів української мови
  4. магель — МА́ГЕЛЬ, МА́ГІЛЬ, гля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.). Стукіт магля, ступи, ціпів і кузні, свист машини.. — ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (Фр., II, 1950, 375).  Словник української мови в 11 томах