Орфографічний словник української мови

магнето

магне́то

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. магнето — невідм., с., заст. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. магнето — МАГНЕ́ТО, невідм., с., фіз. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, у яких магнітне поле утворене сталевими магнітами, називаються магнето (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. магнето — магне́то [франц. magneto, від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт] магнітоелектричний генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах внутрішнього згоряння.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. магнето — МАГНЕ́ТО, невідм., с. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, в яких магнітне поле утворене стальними магнітами, називаються магнето (Фізика, II, 1957, 163)...  Словник української мови в 11 томах