Орфографічний словник української мови

мастильник

масти́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мастильник — -а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мастильник — (людина) мастич  Словник чужослів Павло Штепа
  3. мастильник — МАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (П. Воронько); – Знаєш, від тата спецівка лишилась. Пам'ятка про ті часи, коли він ще мастильником у вагонному парку працював (П. Запаренко).  Словник української мови у 20 томах
  4. мастильник — МА́ЗАЛЬНИК (робітник, що займається мазанням); МАСТИ́ЛЬНИК (робітник, що змащує деталі машин). Мазальник шкіри; Мастильник на судні.  Словник синонімів української мови
  5. мастильник — МАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (Воронько, Коли вирост.  Словник української мови в 11 томах