маяти —
маю, маєш, недок. 1》 тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. || Літати, тріпочучи крильцями. 2》 Робити рухи, помахи чим-небудь; махати. || Колихати гіллям, листям і т. ін. || перех. і неперех. Розвівати що-небудь (про вітер).
Великий тлумачний словник сучасної мови
маяти —
МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (І.
Словник української мови у 20 томах
маяти —
Маячити, виднітися, даленіти
Словник застарілих та маловживаних слів
маяти —
МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
маяти —
Маяти, -маю, -єш гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать.
Словник української мови Грінченка