мева —
Ме́ва: — птаха-плавун, мартин, живе над морями і водами; чайка [XI] — чайка [25] Ме́ви: — чайки [9]
Словник з творів Івана Франка
мева —
Ме́ва. Чайка Мої білі меви, так літали його тужні думки крізь тиху широку рівнину до молодого сина (Коб., Земля, 318) // пол. mewa — чайка; нім. die Möwe — чайка.
Українська літературна мова на Буковині
мева —
-и, ж., зах. Чайка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мева —
И, ж., діал. Мавка. Чайка. Чадіє небо. І ріка — в імлі, і Богородицею вийшла мева з брунатною зорею у чолі. (ЧТ:83); Ступай-но в дивен день, як дивен див кошлатий, блукай межи дерев, де погорою рев. Так серцю хороше, що гріх не напитати дороги потерчат, лісовиків і мев. (П-1:127).
Словник поетичної мови Василя Стуса
мева —
МЕ́ВА, и, ж., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (О. Кобилянська); * У порівн. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Д. Павличко).
Словник української мови у 20 томах
мева —
I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКА розм., РИБОЛО́В розм., РИБА́ЧКА діал., ТИГИ́ТКА діал., МЕ́ВА діал. Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т.
Словник синонімів української мови
мева —
МЕ́ВА, и, ж., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (Коб., До світа, 1905, 117); *У порівн. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Павл., Пальм. віть, 1962, 95).
Словник української мови в 11 томах